Що ми називаємо засобами індивідуального захисту і як вони впливають на безпеку працівників?
Що ми називаємо засобами індивідуального захисту?
Лише в Польщі повідомлено про 66 606 нещасних випадків на роботі у 2022 році. На жаль, 180 з них виявилися смертельними. Як можна зменшити цю ганебну статистику? Один із найпростіших і найефективніших способів — використання засобів індивідуального захисту. Що це таке і коли вони є юридично обов'язковими? Які обов'язки покладаються на працівників, а які — на роботодавця? Не чекайте, поки станеться нещасний випадок. Дізнайтеся вже зараз.
Що таке засоби індивідуального захисту?
Спочатку варто замислитися, що таке засоби індивідуального захисту? До них належать усі прилади та обладнання (наприклад, одяг), які спроєктовані для захисту від конкретної загрози. Тому поліцейська форма чи костюм офіціанта не належать до засобів індивідуального захисту, тоді як штани лісника (з антирозрізними вставками) вже відносяться до цієї групи.
Відмінності між засобами особистого захисту та засобами захисту праці
Для забезпечення безпеки працівників впроваджують багато різноманітних заходів. Тому до засобів індивідуального захисту відносять як засоби особистого захисту, так і засоби захисту праці. Перша категорія стосується обладнання, яке носить безпосередньо працівник, як захисний одяг або ремені безпеки для роботи на висоті. Натомість засоби захисту праці охоплюють рішення, застосовані на робочому місці. До цієї групи можна віднести огорожі машин, вентиляцію чи сигнальне освітлення.
Види та категорії засобів індивідуального захисту
На скільки груп ми ділимо засоби особистого захисту, залежить від застосованої схеми класифікації. Найпоширеніший поділ включає:
Засоби захисту кінцівок, такі як захисне взуття або рукавички.
Засоби захисту від високої або низької температури.
Засоби захисту від падіння з висоти.
Однак це не єдиний можливий поділ. Також популярні категорії, на які можна розділити засоби індивідуального захисту.
Категорія I — це засоби захисту від мінімальних ризиків. Прикладом можуть бути садові рукавички.
Категорія II включає рішення, що застосовуються у випадку більш серйозних загроз для здоров'я. Сюди можна віднести, зокрема, захисні окуляри або взуття з металевими носками.
Категорія III — це засоби індивідуального захисту, що захищають від найнебезпечніших загроз, які можуть спричинити серйозне ушкодження тіла або смерть. Хорошим прикладом такого обладнання є страхувальні ремені для робіт на висоті.
Незалежно від способу поділу, варто застосовувати всі засоби індивідуального захисту, щоб мінімізувати будь-які загрози в робочому середовищі.
Як підібрати засоби індивідуального захисту?
Рішення про те, які засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) будуть відповідними, приймає роботодавець. Для цього він повинен звертатися до думки фахівців, а також проводити консультації з працівниками або їх представниками. Крім того має бути проведено аналіз видів виконуваної роботи на підприємстві та наявних ризиків для працівника. Часто це є частиною аналізу професійних ризиків для конкретних робочих місць.
Коли застосовують засоби індивідуального захисту?
Застосування засобів індивідуального захисту тісно пов'язане з ризиками в робочому середовищі. Хоча підбір засобів індивідуального захисту залежить від роботодавця на основі аналізу ризиків і загроз на робочому місці, існують загальні вказівки, коли застосовують засоби індивідуального захисту. Вони необхідні завжди в разі, коли неможливо усунути загрози або достатньо їх обмежити за допомогою організації праці або засобів колективного захисту.
Хто визначає види засобів індивідуального захисту?
Як уже згадувалося, про те, які види засобів індивідуального захисту використовуються на конкретному робочому місці, вирішує роботодавець. Проте варто знати, які обов'язки з цим пов'язані – як зі сторони роботодавця, так і працівників.
Хто відповідає за забезпечення засобами захисту?
Насамперед роботодавець зобов'язаний забезпечити працівника засобами індивідуального та колективного захисту. До нього також належать усі захисні пристрої та аксесуари, у тому числі захисний одяг для працівників. Це означає, що роботодавець повинен піклуватися про стан засобів індивідуального захисту: прати їх, обслуговувати, чистити, ремонтувати, очищати від пилу або дезінфікувати. Поширеною практикою є те, що працівники забирають свої захисні костюми додому й перуть їх самостійно. У такому випадку роботодавець має відшкодувати витрати на чистку.
Які обов'язки працівника щодо користування засобами захисту?
Працівник також має обов'язки, пов'язані з використанням засобів індивідуального захисту. Насамперед він повинен завжди їх використовувати відповідно до правил, встановлених роботодавцем, які має містити інструкція з використання засобів індивідуального захисту. Він також повинен піклуватися про доручені йому пристрої та аксесуари. У разі їхнього пошкодження з вини працівника, він повинен відшкодувати витрати на їх придбання, з урахуванням амортизації. Працівник також повинен повідомляти керівництво про ушкодження або знищення засобів захисту.
Нормативи щодо засобів індивідуального захисту
Наразі головним чинним нормативним актом у сфері засобів індивідуального та колективного захисту є Регламент Європейського Парламенту і Ради (UE) № 2016/425 від 9 березня 2016 р. Його метою було уніфікувати правила в усьому Європейському Союзі та підвищити безпеку користувачів засобів індивідуального захисту.
Яким вимогам мають відповідати засоби індивідуального захисту?
Засоби індивідуального захисту проєктуються так, щоб захищати від конкретної загрози. Тому вони повинні відповідати певним параметрам і стандартам ISO. Такі вимоги встановлюються для різних типів захисних засобів. Виконання всіх вимог має бути підтверджене видачею відповідного сертифіката. Важливим також є знак CE на засобах індивідуального захисту, що підтверджує їх допущення до використання на території Європейського Союзу.
Як довго можна використовувати засоби індивідуального захисту?
Використовувати засоби індивідуального захисту можна лише за умови, що вони не пошкоджені або знищені. Нове регулювання щодо засобів індивідуального захисту запровадило також максимальний термін сертифікації таких засобів. Він нині становить 5 років. Після цього необхідно провести повторні сертифікаційні випробування або придбати нові засоби індивідуального та колективного захисту.
Регламент ЄС та інші нормативні акти у сфері засобів захисту
Наразі чинний регламент ЄС та стандарти ISO є основними актами, які вказують, яким вимогам мають відповідати засоби індивідуального захисту. Однак можливе застосування й інших нормативів, також внутрішніх положень, за умови, що критерії, застосовані в них, є суворішими за базові норми (забезпечують вищий рівень захисту, ніж параметри, вказані в стандартах).
Жилет попереджувальний автомобільний повинен бути в кожному авто – у разі поломки дозволить водієві, який перебуває біля транспортного засобу, зберегти видимість навіть після настання темряви. Однак жилети з підвищеною видимістю також є необхідним елементом спорядження працівників будівництва, дорожніх робіт та багатьох інших робіт. Дізнайтеся, за чим слід керуватися при купівлі попереджувального жилета!
Чи є попереджувальний жилет обов’язковим?
Попереджувальний жилет — це недорогий елемент одягу, який повинен мати кожен. Він корисний не лише в автомобілі, а й під час їзди на велосипеді по темряві або як захист пішохода, що рухається узбіччям.
Чи потрібно мати попереджувальний жилет в автомобілі? Польські правила не накладають на водіїв такого обов’язку. Вони, зокрема, вимагають наявності світловідбиваючого трикутника та вогнегасника. Хоча ви не отримаєте штрафу за відсутність попереджувального жилета, однозначно варто його мати. Якщо ви часто подорожуєте з пасажирами, краще мати світловідбиваючі жилети у такій кількості, щоб у разі потреби забезпечити видимість також пасажирові.
Світловідбиваючий попереджувальний жилет – обов’язок у багатьох професіях
Хоча жилет з інтенсивною видимістю для мотоцикла, велосипеда чи для авто не є обов’язковим за правилами, у деяких професіях він таки необхідний. Професійний попереджувальний одяг — обов’язкова частина гардероба працівників аеропортів, операторів важкої техніки, будівельників, осіб, які виконують службі обов’язки на дорогах або у залізничних зонах.
Що стосується попереджувальних жилетів, то нормативи 2023 р. вимагають, щоб вони мали один із трьох кольорів: жовтий, помаранчевий або червоний. Окрім флуоресцентних кольорів, вони також повинні мати світловідбиваючі елементи.
Одяг з підвищеною видимістю поділяється на перший, другий і третій класи. У випадку попереджувальних жилетів можливі лише перший і другий класи, оскільки в третьому класі необхідні відблиски на рукавах або штанинах. Таку норму виконують, наприклад, попереджувальні куртки.
Жилет з підвищеною видимістю першого класу повинен мати 0,14 m2 флуоресцентного фону, натомість сукупна площа світловідбиваючих елементів повинна становити 0,10 m2. Для другого класу ці значення становлять відповідно 0,50 m2 та 0,13 m2. Професійним жилетом класу 2 є ORLA Попереджувальний жилет. Доступний у двох кольорах – помаранчевому та жовтому, він відповідає європейським нормам EN ISO 20471 та EN ISO 13688. Два світловідбиваючі пояси шириною 5 см забезпечують видимість, а анатомічний крій гарантує комфорт користування світловідбиваючим попереджувальним жилетом як під час виконання професійних обов’язків, так і під час поїздок на велосипеді, мотоциклі чи пішки.
Літній і зимовий попереджувальний жилет відповідно до потреб
Вибираючи світловідбиваючий попереджувальний жилет для пішоходів, велосипедистів чи мотоциклістів, зверніть увагу насамперед на його розмір та якість матеріалу. На відміну від уявлень, прилягання до тіла має дуже велике значення – особливо якщо в жилеті ви будете подорожувати тривалий час. Такий одяг, що забезпечує захист тіла, доступний у стандартних розмірах – від S до 3XL. Важливо, що ці вироби не поділяються на жіночі та чоловічі попереджувальні жилети – це універсальні елементи одягу з простим кроєм.
У холодні місяці захист від холоду, вітру та опадів забезпечить утеплений робочий попереджувальний жилет. Модель REMS Утеплений попереджувальний жилет має теплий внутрішній шар. Додатковою зручністю є застібка-блискавка замість традиційних липучок. Це рішення дозволяє краще захищатися від низьких температур та атмосферних факторів. Попереджувальний жилет REMS також має дві внутрішні кишені, які дозволяють зберігати корисні для роботи аксесуари.
Скільки коштує світловідбиваючий попереджувальний жилет?
Придбання світловідбиваючого жилета BHP навряд чи зруйнує сімейний бюджет людини, яка хоче бути помітною під час їзди на велосипеді або мати таке важливе захисне спорядження в автомобілі.
У магазинах та на інтернет-аукціонах також можна знайти значно дешевші вироби. Чи відрізняються жовті та помаранчеві світловідбиваючі жилети за 4–5 зл від тих від перевіреного виробника, які коштують кілька десятків зл? Хоча зовні вони можуть виглядати однаково, різницю відчуєте у тривалості використання виробу. Попереджувальний світловідбиваючий матеріал на якісних жилетах значно більш довговічний – він зберігає форму після багатьох циклів прання. Тоді як дешеві світловідбиваючі жилети часто втрачають свої властивості уже після 2–3 прань.
Отже, якщо ви не хочете два роки ходити в ніколи не праному жилеті, оберіть виріб вищого класу. Якість має значення особливо тоді, коли ви купуєте світловідбиваючі попереджувальні жилети BHP для своїх працівників.
Звісно, дорожче коштуватиме утеплений попереджувальний жилет з кишенями. За згадану раніше модель REMS заплатите 166 зл. У цьому випадку слід особливо врахувати якість. Жилет низького класу з матеріалу, що не пропускає повітря, спричинить значний дискомфорт під час роботи. Безумовно краще обирати вироби перевіреного виробника попереджувальних жилетів.Автор: Paweł Sokołowski
ЩО ТАКЕ ЗНАК CE?
Маркування CE (Conformité Européenne) — це європейський знак відповідності. Його нанесення на упаковку продукту свідчить про застосування та виконання виробником відповідних вимог, викладених у директивах / регламентах Європейського Союзу, а також у європейських стандартах, що охоплюють даний виріб. Продукт, який відповідає вимогам безпеки, буде промаркований знаком CE, що інформує користувача про те, що він безпечний і правильно введений в обіг.НАВІЩО БУЛО ВПРОВАДЖЕНО?
Після скасування Європейським Союзом усіх бар'єрів у торгівлі між державами-членами та встановлення спільної політики щодо країн-партнерів поза межами ЄС було створено зону вільного руху товарів у межах Спільноти. Проте головною перешкодою в торгівлі залишалися внутрішні національні вимоги, наприклад щодо якості та безпеки виробів. Національні системи правил і стандартів, які застосовувалися державами, часто суттєво відрізнялися одна від одної. Це призводило до низки проблем для виробників, які, бажаючи продавати свій продукт у різних країнах, щоразу мусили виконувати різні вимоги.
З огляду на безпеку споживачів норми неможливо було скасувати, тому єдиним вирішенням стало уніфікування національних систем так, щоб на всій території Спільноти товари підлягали однаковим вимогам.
У 1993 р. на рівні Європейського Союзу були створені європейські правові акти, які назвали ДИРЕКТИВАМИ НОВОГО ПІДХОДУ. Вони визначали основні вимоги безпеки для різних груп виробів, які необхідно виконати перед їхнім введенням в обіг або передачею в експлуатацію на Єдиному європейському ринку.
ЧИ Є МАРКУВАННЯ CE ОБОВ'ЯЗКОВИМ ЧИ ДОБРОВІЛЬНИМ?
якщо виріб підпадає під одну з Директив Нового Підходу, маркування CE є обов'язковим.
нанесення маркування CE на вироби, які не підпадають під Директиви Нового Підходу, заборонено.
ХТО МОЖЕ НАНЕСТИ ЗНАК CE?
Маркування CE може наносити виробник або його уповноважений представник. Більшість виробів підпадає під Модуль A, тобто модуль самооцінки виробника. Якщо йдеться про інший модуль (B або D), необхідно отримати сертифікат дослідження типу ЄС у співпраці з нотифікованим органом (сертифікаційним інститутом).
ЩО ТАКЕ СЕРТИФІКАТ CE?
Поняття "Сертифікат CE" у номенклатурі Директив Нового Підходу не існує. Якщо хтось говорить про сертифікат CE, то, найімовірніше, має на увазі декларацію відповідності ЄС або сертифікат дослідження типу ЄС, що підтверджує відповідність продукту відповідному стандарту EN.
Наразі процес маркування та сертифікації регулюється Регламентом Європейського Парламенту і Ради (2016/425 від 9 березня 2016 року) щодо засобів індивідуального захисту та скасування Директиви Ради 89/686/ЄЕС.
Джерело: https://www.oznakowanie-ce.plАвтор: Grzegorz Nowak
У 2022 році в Польщі було зафіксовано аж 66606 нещасних випадків на роботі. 365 осіб із постраждалих зазнали дуже серйозних ушкоджень, а кількість смертельних випадків становила 180. Майже в 80% випадків ушкоджені були нижні або верхні кінцівки. Серед найпоширеніших причин був контакт з нерухомим або рухомим об'єктом. Ці дані чітко показують, наскільки важливо забезпечити працівникам відповідний захисний одяг.
Różnice między odzieżą ochronną a roboczą
Спершу варто розвіяти важливу помилку. Термін „захисний одяг BHP” та „робочий одяг” часто вживаються як взаємозамінні. Проте вони не означають одного й того самого. Щоб повною мірою відповісти на це питання, варто ознайомитися з точними визначеннями обох понять.
Definicja odzieży roboczej i ochronnej
Робочий одяг — це одяг, який використовується в робочому середовищі, коли існує велика ймовірність забруднення або пошкодження верхнього одягу. Іншими словами, робочий одяг замінює особистий одяг працівника в ситуаціях, коли він може його забруднити або зіпсувати під час виконання своїх обов'язків. Використання уніформ також може бути пов'язане зі створенням впізнаваності бренду (наприклад, працівники банків чи страхових компаній).
А що таке захисний одяг? Визначення каже, що це одяг, який застосовується в робочому середовищі, щоб покрити або замінити особистий одяг. Крім того, він спроєктований для забезпечення захисту від загроз. Обидві умови мають бути виконані, отже робочий одяг, який не захищає від конкретних небезпечних речовин або подій, не є захисним одягом.
Zastosowania odzieży roboczej i ochronnej
Коли використовується захисний одяг? Приклади таких ситуацій можна зустріти в кожній галузі промисловості. Найчастіше його використовують працівники на цехах та ті, хто працює у полі, а його завдання — захищати від ударів і порізів (наприклад захисне взуття зі сталевим носком). Існує також захисний одяг для зварювання або товсті фартухи для лаборантів, що контактують з небезпечними речовинами.
Робочий одяг використовують ще частіше. Його можна зустріти в закладах, які дбають про впізнаваність свого бренду, що також пов'язано зі стилем одягу працівників. Робочі костюми широко застосовуються також у гастрономії.
Rodzaje odzieży ochronnej i roboczej
Будь-який одяг можна розділити відповідно до частини гардероба, яку він становить: захисні рукавички або робочі, штани, светри, взуття чи жилети. Проте варто звернути більшу увагу на поділ захисного одягу залежно від фактора, від якого він повинен захищати. У цьому контексті можна виділити:
Захисний одяг для зварювальників, що захищає від електричної дуги, опіків та бризок.
Страхувальні системи для роботи на висоті.
Ізоляційний захисний одяг, що використовується електриками.
Світловідбиваючий одяг, що захищає дорожніх працівників, а також спеціальні служби, які працюють на місці ДТП.
Протичемічний захисний одяг, що витримує короткочасний вплив небезпечних корозійних речовин.
Захисні навушники , які захищають від надто гучної роботи пристроїв.
Вогнестійкий захисний одяг для пожежників та осіб, які працюють поблизу вогню.
Крім того, категорії захисного одягу можуть також стосуватися пори року, наприклад зимового та літнього захисного одягу.
Oznaczenia odzieży ochronnej
Типи захисного одягу можна також охарактеризувати за зонами тіла, які вони мають захищати.
Захисний одяг (символ U).
Засоби захисту нижніх кінцівок (символ N).
Засоби захисту верхніх кінцівок (символ R).
Засоби захисту голови (символ G).
Засоби захисту обличчя та очей (символ T).
Засоби захисту слуху (символ S).
Засоби захисту дихальних шляхів (символ D).
Засоби захисту від падіння з висоти (символ W).
Засоби, що ізолюють весь організм (символ I).
Як же підібрати відповідний захисний та робочий одяг для свого робочого місця? За це завжди відповідає роботодавець!
Obowiązki pracodawcy w zakresie odzieży ochronnej i roboczej
Відповідно до чинних трудових норм, роботодавець зобов'язаний безоплатно забезпечити працівника робочим одягом, захисним одягом та засобами індивідуального захисту, якщо цього вимагають умови праці. Важливо, що вирішальними є умови, які панують у конкретному робочому середовищі, а не, наприклад, назва посади. З цієї причини працівники на подібних посадах у різних компаніях можуть отримати різний комплект одягу.
Odzież ochronna obowiązkiem pracodawcy
Роботодавець має встановити, який професійний робочий та захисний одяг потрібен конкретним працівникам. Найчастіше це відбувається під час діалогу з працівниками або їхнім представником. Потім ці домовленості вносяться до трудового регламенту, який визначає умови перебування на робочому місці, а також оснащення працівників інструментами, матеріалами, захисним і робочим одягом та засобами індивідуального захисту і гігієни. Зазвичай деталі подаються у вигляді таблиці розподілу захисного одягу для кожної посади.
Odzież i obuwie robocze, które zapewnia pracodawca
Робочий та захисний одяг надаються безкоштовно. Водночас вони залишаються власністю роботодавця. Це означає, що після розірвання трудових відносин всі засоби індивідуального захисту та виділений одяг слід повернути керівнику. Також у випадку знищення одягу з вини працівника необхідне відшкодування витрат на його придбання (з урахуванням амортизації).
Obowiązki pracodawcy w zakresie bezpieczeństwa pracowników
До обов'язків роботодавця, пов'язаних із захисним одягом і робочим одягом, також належать його чистка, а також консервація, ремонт, видалення пилу чи дезінфекція. Проте часто працівники самостійно стирають свій робочий одяг. У такому випадку їм належить відшкодування витрат, які вони понесли.
Normy i certyfikaty odzieży roboczej i ochronnej
Робочий одяг не потребує сертифікації, оскільки його основним завданням є захист від забруднення або знищення особистого одягу. Однак спеціалізований захисний одяг для працівників має відповідати певним нормам і критеріям, щоб ефективно захищати від небезпек у робочому середовищі.
Materiały odzieży: co decyduje o ich właściwościach ochronnych?
Захисний одяг виготовляють з натуральних матеріалів (бавовна), штучних (на основі целюлози) та синтетичних (поліестер чи поліамід). На їхній основі створено десятки популярних матеріалів з певними властивостями. Серед них можна знайти такі:
Орталіон на основі поліестеру. Характеризується дуже низькою граматурою та великою стійкістю до пошкоджень.
Фліс, м'яка й тепла поліестрова трикотажна тканина.
Стрейч, тобто еластичні тканини з додаванням лайкри або PBT.
Вельвет, тепла бавовняна тканина, стійка до порізів і розривів, проте схильна до стирання.
Балістичний нейлон, який також використовується при виробництві бронежилетів. Він дуже стійкий до пошкоджень і стирання.
Кевлар, еластичний та надзвичайно міцний матеріал.
Вибір відповідного матеріалу залежить від робочого середовища та проведеного аналізу професійних ризиків.
Certyfikacja normami EN ISO: co to oznacza dla odzieży ochronnej?
У Польщі нині діє регламент ЄС № 2016/425 від 16 березня. Він визначає низку норм для окремих типів захисного та спеціалізованого одягу. Саме там описані точні параметри, які має відповідати захисний одяг для пожежників, зварювальників та інших посад.
Увесь захисний одяг має також мати сертифікати, що підтверджують відповідність зазначеним нормам. Для їх отримання одяг піддають жорстким лабораторним випробуванням, які потім потрібно періодично повторювати.
Podsumowanie: odzież ochronna i robocza
У Польщі досі трапляється багато нещасних випадків на роботі. Щоб забезпечити працівникам якомога кращий захист, використовують захисний одяг та засоби індивідуального захисту відповідно до таблиці розподілу захисного одягу. Кожен такий одяг має відповідати нормам для захисного одягу, що підтверджують захист від небезпек у робочому середовищі.
На багатьох посадах працівник також отримує робочий одяг, який захищає особистий одяг від знищення або забруднення. У цьому випадку немає необхідності отримувати сертифікати.
Як робочий, так і захисний одяг належить роботодавцю, який повинен про нього піклуватися: чистити, ремонтувати та обслуговувати.Автор: Grzegorz Nowak
